Не бреши мені Денис
Не бреши мені Денис
Не бреши мені Денис
Не воно,світло навколо?
Очі собі накрасила я,
Але ж темно в душі і довкола,
Розбиваюсь я і моя душа,
Не затвердла я
Та сніжиною падаю вниз.
Не бреши мені,
Що любив мене Денис.
Я не хочу чути від тебе тих слів.
Все минуло,і лиш назойливий миг-
То ім´я твоє моє серце б´є.
Не хвилюйся ,звикла на боль,
Серце устає і сідає,
А години під ногами як пил.
Відпусти мене,
Не кажи неправду Денис.
Це мотор гуде,
Поїзд відправляється у вись,
Чужі люди мені звонять,
Виключаю телефони,
Не хочу почути твій голос знову,
Відбирає останню мову!
(©Саша Павловська)
17.11.2011.