І ось остання мить життя…
І ось остання мить життя…
Твій запах п’яниться.
Вдихаю його жадібно я.
Яка прекрасна мить ця.
Помалу стихає серцебиття,
І губи твої близько.
Живись ти мною до кінця,
Хай зникне остання краплинка.
Цілуй мене голуб,
Так вічно цілуй,
Хай зміниться весь мій тулуб.
Відкрий світло й темряву ,почуй,
Мою смерть ти відчуй,
А потім із тілом танцюй.
Я тісно ходитиму біля твоїх ніг.
Я вдихатиму з губ твоїх дим
Та вже не жива.
Ти вб’єш мене,вбив мене.
Уже я не та.
Не вмре душа,не загине,
Напевно палатиме досіхти
Зі мною ,в моїй руці.
Цвіти моє серце,гори до кінця,
Здійми свої білії мати.
Я хочу кричати,
Співати тоді,
Та здатна лиш запах вдихати.
Трагедія вічно жива,
Трагедія вічно моя.
Ось ти його зуби створила.
Зміна ,не пише рука.
Так сильно його полюбила.
Майбутнє ,немає тебе!
Для тіла,лиш для душі
Диши, диши,я благаю тебе.
Гризи мою плоть,ти гризи!
Живи мною,як я тобою живу.!
До тебе бездумливо в час я пливу.
В хворобі ще більше,як на яву.
Вдихни мене знову і я не помру!
(©Саша Павловська)
05.11.2011р