Я відчуваю тебе вітер
Я відчуваю тебе вітер
Із кожним подихом твоїм,
Я відчуваю твою силу
І що не будеш вже моїм.
Закохані в недійсну мрію
Вмирають мрії в самоті.
Я ж хочу жити й жити буду!
І треба далі точно йти.
Мене упалу підіймають
Руки і рідні і чужі,
І я вже точно вітер знаю ―
Проб’юся ,то мої шляхи!
От тільки ти цього не чуєш,―
Роз’єднані гріхом уже.
Навіщо ж досі ще годуєш?
Твій смак солодкий мене вб’є.
Щей сіре небо нагадає
І осінь жовта принесе ―
Тебе немає,не існує!
Стукоче серденько моє.
Немов би шум золотополя
Ось-ось,ось-ось і оживе.
І моя воля і не воля,
Як на війні то б’є ― не б’є.
Я атакую свою мрію,
На злам рублю,
Чомусь я вже не розумію
В якому світі я живу.
(©Саша Павловська)
З’явився у світ — 21.10.2010рр (перероблено 29.10.11)