Я покохала власні вірші
Я покохала власні вірші,
Про тебе пам’ятку у них.
З тобою вони чарівніші
Ніж перший сніг.
Я покохала власні вірші,
Я віддала їм з серця все
І стало трохи краще,
Що забуття завжди дає.
В думках колись собі гадала,
Як має бути,так і є.
Без тебе я не помирала
Й лице ще усміх береже.
І романтича героїня
Несла колись то жаль,то біль,
Зараз так невимовно гідна,
Цвіте натхненне щось у ній.
Я покохала власні верші,
Не гордістю,не співчуттям,
Бо згадки стали такі малі
В 17-тих нудних тих днях.
Яка наївна ,бездоганна
Без поцілунку на губах
Моя лишилась героїня
У цих віршах.
А я змінилась,світ змінився
І з ним я в змах.
В вірші лише час зупинився,
В любові днях у тих думках…
(©Саша Павловська)
З’явився у світ — 29.10.2011рр
