Вітрила
Тисячі зірок над нами
Нас ведуть ,ведуть віками.
І короткі сни
Нам малюють дні осінні.
Ось і розійшлися ми,
Мабуть назавжди.
Залишився спогад -
Ти, назавжди.
Падає лист осінній,
Холодний ,сумний.
Вітер висушить сольоні сльзи,
Серце відболить.
Не залишить вітер
Теплоти в твоїм голосі.
Вітрила легкі,
Віднесуть думки,
Подалі,жаль що ти
У мріях моїх в печалі.
Розійшлися-значить все…
Крапка знову і тире
-Я люблю тебе…
Не почую більше слів.
Таких ніжних,дорогих,
Я люблю тебе…
(©Саша Павловська)