Вірш Тараса Шевченка — Подражаніє сербському
Наїхали старости
Й молодик за ними;
Вони собі пішли в хату
З батьком розмовляти;
А я в його, молодого,
В того чорнобривця,
Беру коня, та й нічого —
Веду до криниці.
Кінь утомлений, копита
Розкуті, розбиті,
Сіделечко мережане
Зопсуте, невкрите.
Скажи, коню, до кого це
Ви так нагло гнались?
До якоїсь чорнобривки
Всю ніч майнували.
Чи ти ж, коню, будеш пити
3 нашої криниці?
Чи буде та чорнобривка
Сей рік молодиця?
4 мая 1860,СПб
