Відпущене життя мене чекає
Забуду про зраду і біль ця мине,
Та більше ніколи не довірю тобі
Серце своє.
Ніколи більше воно не пізнає тебе.
Я спалена зовсім з нутра,
Я більше уже не твоя,
Я мертва від нині для снів,
Не знала ,що ти так хотів
Серце для всіх відчинить,
Не знала,що я не одна,
І б’є душу ця тишина,
Настала осіння розтавання пора.
(©Саша Павловська)
21 жовтня 2013