Доля

Опубліковано Сашою Павловською в Сумні вірші

У чорній одежині,
По довгій,по стежині,
Та що щастя твоє прокляне
Спокійно ,так тихо їде
За все і за серце моє.
Її наповнить ця злість,
Вона за біль мою кров’ю
Твоєю мені відповість.
А я забуду
Зраду тиху твою.
Негідним був ти,
Щоб тебе знайти,
Осінню засипаний
Від’єднаним нутром,
Від мене ти вже звільнений,
І програна любов,
У чорній одежині іде
Доля твоя,
Життя зрада не спинить
Та спинить вороття,
Кохання і надії
Початку із кінця.

(©Саша Павловська)

15 жовтня 2013р.